6.2. Основн причини погршення якост земельних ресурсв Украни та заходи боротьби з ними Порушення (руйнування) Aрунтв складний комплекс антропогенних природних процесв змни фзико-хмчних механчних характеристик Aрунту. Як правило, першою причиною порушення Aрунтв е процеси, нцйован дяльнстю людини (це, наприклад, механчна обробка Aрунтв, трансформаця шарв земл в будвництв, переущльнення Aрунтв унаслдок дяльност транспорту, випасання худоби, зрошення або нш змни режиму Aрунтових поверхневих вод, забруднення Aрунтв та н.). Результати цих первинних змн можуть багаторазово посилюватися пд впливом природних чинникв, наприклад, втру, дощових потокв тощо (рис. 6.2). Тобто Aрунт дуже складна вразлива система, що формувалася протягом столть, але може бути зруйнована шляхом неправильних дй людини за лчен роки, мсяц навть дн*73. *73: {Мельник Л.Г. Екологчна економка. Суми: Унверситет. книга, 2003. С. 48. } Несприятлив природно-антропогенн процеси це зсуви, ерозя, суфозя, дефляця, карст, сел, засолення, пдтоплення, просдання тощо. За 1960 2000 рр. кльксть випадкв вияву небезпечних процесв в Укран збльшилася в середньому у 3 5 разв. На 80 % мських територй спостергаться вияв близько 20 видв небезпечних для населення природно-антропогенних процесв, серед яких загрозливими залишаються пдтоплення, зсуви, абразя, карст. Найефективнше вони виявляються у Волинськй, Тернопльськй, Хмельницькй, Внницькй, Одеськй, Херсонськй областях та Автономнй Республц Крим. Майже у 2240 населених пунктах пдтоплються 800 тис. га земель, а в 200 зарестровано зсуви, карсти та н. В ¶вано-Франквськй, Закарпатськй областях та в АР Крим на 70 % грських водозаборв, переважно в низькогр', розвинут селев процеси. Рис. 6.2. Площ та ступнь зменшення родючост орних Aрунтв Украни*74 *74: {Медведв B.В., Лактонова Т.М. Стан робт з монторингу Aрунтв в Укран // Еколог, всн. К.: Всеукр. еколог, лга, 2003. Травень червень. С. 8 10.} Ерозя Aрунтв. Ерозя ма найбльший руйнвний вплив на Aрунти. Ерозя Aрунтв це процес захоплення часток Aрунту та х виношування водою або втром, а також процес руйнування верхнх, найродючших шарв Aрунту. Фактична еродовансть земель в Укран становить 57,4 %; з них 32 % площ зазнають втрово, 3,4 % сумсно д водно та втрово ерозй, 22 % водно ероз. Найбльше еродованих Aрунтв у Донецькй (70,6 %), Луганськй (62) та Одеськй (56) областях. Залежно вд переваги тих чи нших факторв, що впливають на ерозйн процеси, вирзняють так форми ероз Aрунтв: водна ерозя, яка починаться з крапельно, тобто пд дю дощових крапель. Коли вода стка по поверхн, вона пдхоплю та несе частки Aрунту. Таке рвномрне х вимивання з поверхн називаться площинною ерозю. Якщо в результат вимивання утворються багато дрбних рчищ, ерозю називають струминною, а коли утворються деклька великих яружною. Тобто унаслдок ероз земля може втрачати родючсть доти, доки не перетвориться на пустелю, тобто вдбуваться спустелювання; механчна (агротехнчна) вдбуваться у зв'язку з механчною обробкою Aрунтв. Побчним результатом може бути систематичне зрушення Aрунту вниз по схилу внаслдок роботи сльськогосподарських машин знарядь пд час оранки. Надзвичайно небезпечною механчна обробка Aрунтв уздовж схилу, адже псля глибоко оранки дощ, втер гравтацйн сили можуть зруйнувати землю за лчен мсяц (а за сильного дощу навть за годину можуть вимити яр); будвельна ерозя спричиняться порушенням трав'яного покриву будь-якими будвельними роботами; транспортна наслдком порушення рослинност транспортними засобами; пасовищна виника у зв'язку з ослабленням трав'яного покриву пд впливом витоптування та подання тваринами. Надмрний випас визначаться тим, що трава податься швидше, нж може вдновлюватися; результатом вдмирання, оголення Aрунту та дя на нього ероз; втрова ерозя (дефляця, видування) вдбуваться у результат перевдкладення Aрунтових часток повтряними потоками; пд час сильно дефляц виникають пилов бур; хмчна наслдком нагромадження в Aрунтах окремих хмчних компонентв (мнеральних добрив, отрутохмкатв тощо), як руйнують структуру Aрунту. Пд впливом дяльност людини виника прискорена (ексцесивна) ерозя, що часто зумовлю повне руйнування Aрунтв. При цьому втрати компонентв Aрунту не компенсуються та вдбуваться рзке зниження його родючост. Руйнування Aрунту здйснються у сотн й навть тисяч разв швидше, нж пд час природних ерозйних процесв. У природних умовах родючсть Aрунту постйно пдтримуться тим, що взят рослинами поживн речовини знову потрапляють у Aрунт з опадами, мнералзуються та знову збагачують його. У сльському господарств у Aрунт повертаться лише незначна частина бомаси, нша збираться пд час урожаю. Особливо сильно виснажують Aрунт монокультури. Розвитку ероз також сприя знищення лсв, яке позбавля Aрунт захисного шару. У середньому Aрунт формуться з швидкстю майже 12,5 т/га в рк, що становить його шар товщиною близько 0,4 см. Таким чином, Aрунти можуть витримати ерозю з такою самою швидкстю, залишаючись у стан рвноваги. На жаль, на переважнй бльшост Aрунтв цей баланс порушений. Серед основних заходв щодо запобгання ероз та боротьби з нею вирзняють так: органзацйно-господарськ заходи, що визначають використання Aрунтв лише з огляду на х придатнсть для тих чи нших цлей. Вони мають забезпечувати правильну структуру посвних площ та свозмн, х розмри та конфгурацю, а також обмеження випасу. До ц групи заходв належать профлактичн та спецальн заходи. Профлактичн полягають у заборон: 1) використання авац для внесення добрив обробки пестицидами; 2) застосування легкорозчинних отрутохмкатв та мнеральних добрив; 3) розорювання земель знищення деревно-чагарниково або трав'янисто рослинност на ерозйно-небезпечних длянках; 4) внесення добрив на снговий покрив мерзлий Aрунт; 5) складування добрив на полях тощо. Спецальн заходи передбачають рацональну (з екологчного погляду) органзацю територ та комплексне водо-регулювання у межах водозабору; протиерозйн агротехнчн заходи, що сприяють полпшенню поглинально здатност Aрунту, його стйкост до розмивання та видування. Це, наприклад, глибоке орання, обробка Aрунтв поперек схилв, снгозатримання, терасування схилв тощо; протиерозйн гдротехнчн заходи забезпечують повне або часткове затримання поверхневого стоку, запобгання концентрац водних потокв, як спричинюють водну ерозю; лсо- та лукомелоративн заходи залуженню пдлягають днища балок, ярв, еродован схили, буферн смуги на орних землях. Система захисних лсових насаджень ма бути постйно дючим елементом Aрунто- водоохоронних заходв. Лсов насадження мають вигляд смуг й окремих масивв, що створюють мелоративний ефект забезпечують регулювання та очищення поверхневого стоку. Окрм ероз, найстотншими причинами погршення якост земельних ресурсв в Укран : 1) вторинне засолення Aрунтв; 2) пдтоплення та висушування земель; 3) антропогенно-техногенне забруднення Aрунтв (рис. 6.3). Вторинне засолення Aрунтв. Його причиною , як правило, високе пднмання мнералзованих Aрунтових вод унаслдок порушення водного балансу територ. Це звичайно притаманне для нерацонально зрошуваних земель. Засолення Aрунтв одна з форм х забруднення, визначаться як пдвищення вмсту в Aрунт легкорозчинних солей (карбонату натрю, хлоридв та сульфатв). @рунти вважаються засоленими, якщо в них мститься понад 0,1 % ваги токсичних для рослин солей або 0,25 % солей у щльному залишку. Серед заходв боротьби з вторинним засоленням Aрунтв основними так: правильна органзаця свозмн; правильна обробка Aрунту з метою пдтримки його структури; створення лсопосадок; правильний режим зрошування; рацональна органзаця витрачання води та запобгання втратам; мелоративн заходи (створення дренажних сток тощо). Мелораця соцально необхдний фактор перетворення ландшафтв. Вона здйснються для регонв, ландшафти яких потребують коректування низки властивостей динамчних процесв, що ускладнюють використання хнього ботичного потенцалу. Основне призначення мелоративних заходв поляга у пдвищенн бопродуктивност геосистем забезпеченн регуляц х бопродукцйних процесв. Реалзаця цих заходв означа задоволення ряду соцально-економчних потреб, серед яких найважлившими так: отримання додатково продукц рослинництва тваринництва на мелорованих землях, пдвищення економчност й ефективност сльського господарства шляхом оптимзац його галузево та територально структур, збльшення продуктивних статей водного балансу регону та н.*75 *75: {Гавриленко О.П. Геоекологчне обAрунтування проектв природокористування: Навч. посб. К.: Нка-Центр, 2003. С. 218. } Провдний вид мелорац водна, але одночасно може здйснюватися комплекс мелорацй рзних видв. Останн можуть мати як самостйне значення, так виконувати роль посилювача ефекту водно мелорац. Наприклад, планування полв (земельна мелораця) забезпечу рвномрне та глибоке промочування Aрунту водою на зрошуваному пол, що запобга вторинному засоленню й заболоченню. Пдтоплення земель це процес збльшення природно вологост Aрунтв понад 80 % повно хньо вологомсткост, що вдбуваться пд впливом примусового пднмання рвня Aрунтових вод в зону аерац. Пдтоплення зумовлю не тльки бездумне спорудження водосховищ. Значна частина пдтоплених земель утворються унаслдок порушення норм поливання у процес зрошення, виткання води у зрошувальних мережах, технчно недосконалост проектв зрошення. Особливо нтенсивно пдтоплення вдбуваться у перш 2 3 роки псля початку функцонування зрошувально системи. Чимало земель виявляються пдтопленими у зв'язку з створенням котлованв, траншей та зведенням нших земляних споруд. У них накопичуються поверхнев та дощов води, що потм поднуються з пдземними, проникають у породи, спричинюють х обводнення та пдвищують рвень Aрунтових вод. Окрм цього, до пдтоплення можуть призвести й рзн землян роботи, пд час яких утворюються насипн об'кти (насипи, вдвали). У насипних Aрунтах створюються сприятлив умови для конденсац водяно пари; крм того, так об'кти можуть перешкоджати природному стоку поверхневих вод фактично зумовити виникнення штучних джерел водозбору*76. *76: {Мельник Л.Г. Екологчна економка. Суми: Унверситет. книга, 2003. С. 51. } Пдтоплення також можливе у зв'язку з порушенням структури верхнього шару Aрунту внаслдок зняття рослинного покриву та викорчовування коренево системи. Поверхнев Aрунти втрачають природний захисний шар, що призводить до збльшення клькост вологи в породах шляхом лпшо проникност поверхневих Aрунтв до збереження вологи в пород внаслдок браку транспрац рослиннстю (рис. 6.4). Процеси стйкого довготривалого пдтоплення земель називаються заболочуванням. Висушування земель це процес появи в лтологчному профл повтряно-сухих Aрунтв зменшення природно вологост до показника менше 60 % повно вологомсткост. Висушування спричиню зниження родючост Aрунту, сприя розвитку ерозйних процесв. Його негативний вплив на сльськогосподарськ земл починаться пд час зменшення рвня Aрунтових вод до 1,8 м. Причинами висушування земель можуть бути грнич роботи, що супроводжуються утворенням западин балок, а також недолки у мелоративному проектуванн. До висушування земель можуть призводити регулювання стоку рк та збльшення глибини водойм, що нтенсифку пдземн стоки тим самим спричиню зменшення обводення. Ще одню причиною можливого висушування вирубка лсових насаджень, що зумовлю активзацю процесв випаровування з поверхн, а отже, зниження рвня Aрунтових вод. Осушен земл в Укран налчують
Основн причини погршення якост земельних ресурсв Украни та заходи боротьби з ними, Екогеографя Украни - Гавриленко О.П. Бблотека укранських пдручникв
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Основн причини погршення якост земельних ресурсв Украни та заходи боротьби з ними, Екогеографя Украни - Гавриленко О.П. Бблотека укранських пдручникв
